Меню

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ КУХАРЯ (ШЕФ – КУХАРЯ)

 ______________________________________________________

(повне найменування закладу із зазначенням підпорядкованості)

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ № ___ ДЛЯ КУХАРЯ (ШЕФ – КУХАРЯ)

ДИТЯЧОГО ПОЗАШКІЛЬНОГО ОЗДОРОВЧОГО ЗАКЛАДУ

______________

(місце видання)

_________________________________________________________

(повне найменування закладу із зазначенням підпорядкованості)

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом _______________________

(посада керівника і

_____________________________

найменування закладу)

_________________ № _________

(число, місяць, рік)

 

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ № ДЛЯ КУХАРЯ (ШЕФ – КУХАРЯ)

   ДИТЯЧОГО ПОЗАШКІЛЬНОГО ОЗДОРОВЧОГО ЗАКЛАДУ

   1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

   1.1 Дія інструкції поширюється на всі підрозділи дитячого позашкільного оздоровчого закладу. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці", ДНАОП 7.1.30-1.02-96 «Правила охорони праці для підприємств громадського харчування»

Floppy-DiskІОП кухаря.doc

 

   Інструкція з охорони праці встановлює вимоги щодо безпеки життєдіяльності кухаря в оздоровчому закладі.

   1.2. Інструкція встановлює порядок безпечного ведення робіт на робочому місці. Інструкція діє на протязі 3 років з дня затвердження.

   1.3. Інструкція з охорони праці є обов’язковою для виконання відповідно до Закону України «Про охорону праці» і Кодексу законів «Про працю» України. За невиконання даної інструкції працівник несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

   1.4. Адміністрація оздоровчого закладу здійснює страхування працівника від нещасних випадків та професійних захворювань. В разі ушкодження здоров'я на виробництві, він має право на відшкодування заподіяної йому шкоди. Відшкодування здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві відповідно до чинного законодавства.

   1.5. Перед призначенням на роботу кухар оздоровчого закладу повинен пройти медичний огляд. Для своєчасного виявлення і лікування хронічних захворювань працівник що року підлягає плановому обстеженню відповідно до вимог чинного законодавства та затвердженому керівником закладу графіком. На кожного працівника оздоровчого закладу заводиться санітарна книжка встановленого зразка.

   1.6. Кухарі (працівники що виконують роботи з підвищеною небезпекою) оздоровчого закладу періодично, один раз на рік проходять спеціальне навчання з питань охорони праці з наступною атестацією і присвоєнням кваліфікаційної групи по електробезпеці не нижче II. Перевірка знань працівників оздоровчих закладів з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності проводиться за нормативно – правовими актами з охорони праці, санітарної, електро та пож. безпеки тощо, додержання яких входить до їхніх функціональних обов’язків.

   1.7. Всі новоприйняті працівники повинні пройти вступний інструктаж. Вступний інструктаж проводиться головним інженером закладу. Запис про проведення вступного інструктажу робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці, який зберігається службою охорони праці а також у наказі про прийняття працівника на роботу. Після цього проводиться остаточне оформлення новоприйнятого працівника, і направлення його до місця роботи.

   1.8. До роботи кухарем допускаються особи не молодше 18 років, без протипоказань за станом здоров'я, що пройшли спеціальну підготовку і мають II групу електробезпеки.

   Кухарі, які працюють на електро- та газовому обладнанні, повинні пройти навчання по правилах їх безпечної експлуатації та мати відповідне посвідчення про проходження спеціального навчання по її експлуатації.

   До початку роботи, безпосередньо на робочому місці, кожен новоприйнятий на роботу працівник, повинен пройти первинний інструктаж з охороні праці. Всі працівники що виконують роботи з підвищеною небезпекою проходять повторний інструктаж не рідше одного разу на три місяця. Результати інструктажу фіксуються в журналі інструктажів на робочому місці.

   1.9. Кухар оздоровчого закладу зобов'язаний дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку, виконувати режими праці і відпочинку.

   1.10. Під час роботи жінок забороняється їх залучення до підіймання і переміщення речей , маса яких перевищує встановлені для гих граничні норми.

   Підіймання і переміщення вантажів при чергуванні з іншою роботою становить: до 2 разів на годину – 10кг.; підіймання і переміщення вантажів постійно протягом робочої зміни – 7кг. Сумарна вага вантажу, який переміщується протягом кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати: з робочої поверхні — 350 кг; з підлоги — 175 кг. . У вагу вантажу, що переміщується, включається вага тари і упаковки. При переміщенні вантажу на візках або у контейнерах докладене зусилля не повинно перевищувати 10 кг.Рівнем робочої поверхні вважається робочий рівень стола, верстата тощо згідно з ГОСТами 12.2.032-78 та 12.2.033-78.

   1.11. Кухар в процесі роботи може зіткнутися із такими небезпечними або шкідливими виробничими факторами:

   - Протяги.

   - Захаращеність робочого місця.

   - Відсутність спеціальних пристосувань, інструменту, обладнання.

   - Підвищена температура поверхні обладнання.

   - Підвищена температура, вологість, рухливість повітря робочої зони.

   - Недостатня освітленість робочої зони.

   - Незахищені струмоведучі частини електрообладнання.

   - Підвищена загазованість робочої зони.

   1.12. Уразі виконання робіт, які не передбачені трудовою угодою або на які не оформлюються розпорядження чи інші документи, кухар повинен одержати цільовий інструктаж на робочому місці.

   1.13. Кухар оздоровчого закладу повинен знати правила пожежної безпеки і вміти користуватися первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) та мати навички в наданні першої (долікарської) допомоги.

   1.14. Кухар повинен знати і дотримуватися правил особистої гігієни:

   - Приступаючи до роботи та після відлучки з робочого місця протягом робочого дня, після стикання з забрудненими предметами, руки необхідно мити з намилюванням не менше двох разів. Особливо ретельно їх слід мити після відвідування вбиральні. В цих випадках руки треба вимити теплою водою з милом, потім 0,2%-ним освітленим розчином хлорного вапна, а потім знову помити теплою водою з милом. Особи, які працюють в одязі з короткими рукавами, повинні мити руки до ліктів.

   - Утримувати нігті коротко підстриженими та не наносити на них лак. Чоловіки - чисто поголені, жінки - охайно причесані.

   - Повідомляти про одержані на виробництві чи вдома порізи, удари, інші поранення, а також про інфекційні захворювання в сім'ї.

   - Взуття, одяг кухаря повинен бути зручним в користуванні і мати охайний вигляд.

   1.15. Кухар забезпечується спецодягом:

   - куртка біла бавовняна, брюки світлі бавовняні (спідниця біла бавовняна для жінок),

   - фартух білий бавовняний,

   - ковпак білий бавовняний або косинка біла бавовняна,

   - рушник,

   - тапочки, туфлі, або черевики текстильні чи текстильно-комбіновані на неслизькій підошві.

   1.16. Забороняється заколювати спецодяг і тримати у кишенях одягу булавки, скляні та інші гострі предмети.

   1.17. Кухарські ножі, скребки для зачистки риби повинні бути рівні, зручні та міцно насаджені на дерев'яні держаки.

   1.18. Ножі і мусати повинні мати на держаках запобіжні виступи.

   1.19. Не допускаються тріщини та задирки на дошках для обробки і колодах для розрубування м'яса.

   1.20. На плитні котли, каструлі, сотейники та інший кухонний посуд повинен мати міцно прикріплені ручки, рівне дно і добре пригнані кришки.

   1.21. Інвентар і посуд повинні мати маркірування.

   1.22. Посуд для завантаження овочів у машини і ванни повинен бути ємністю не більше, ніж на 10 кг продукту.

   1.21. Для котлів з їжею в цеху повинні бути стійкі підставки.

   1.22. На робочих місцях біля печей, плит, жарових шаф та іншого обладнання, працюючого з підігрівом, необхідно застосовувати повітряне душирування.

   1.21. Виробничі столи для обробки риби повинні мати жолоб і бортик.

   1.22. У розпушувача м'яса каретка повинна бути закріплена, а кришка установлена на корпусі за допомогою трьох штифтів. Болти, які закріплюють двигун редуктора, повинні бути затягнуті.

   1.23. Фрези розпушувача м'яса повинні бути щільно стягнуті на валах гайками.

   1.24. Всі болти, гвинти та гайки котлетоформувальної машини повинні бути затягнуті, прокручування їх не допускається. Зношення сферичної поверхні гвинтів кріплення не повинно перевищувати 2 мм.

   1.25. Не допускається робота зубчатого та черв'ячного зчеплення котлетоформувальної машини зі зношеними зубцями та тріщинами.

   1.26. Приміщення, у якому розміщено газове обладнання, повинно мати вентиляцію, яка забезпечує триразовий обмін повітря за годину.

   1.27. Газове обладнання (кип'ятильники, шафи, котли, сковороди, водонагрівачі, плити) з витратою газу 1,5 м3/год і більше повинні бути приєднані до індивідуальних витяжних утеплених димоходів, що забезпечують розрядження не менше 1 мм водяного стовпчика.

   1.28. На кожному димоході повинен бути шибер, який закривається, з просвердленими отворами (п'ять отворів загальним діаметром 15 мм) для постійної вентиляції стельового простору газового обладнання при зачиненому шибері.

   1.29. Перед кожним апаратом на підвідній газовій лінії повинен бути пробковий газовий кран.

   1.30. Кожний електронагрівальний апарат підключається до зовнішньої мережі окремою електропроводкою з індивідуальними плавкими вставками та пусковими пристроями.

   1.31. Пускові пристрої повинні знаходитись у безпосередній близькості від робочого місця, забезпечуючи при цьому швидке і безпечне вмикання та вимикання апарату.

   1.32. У виробничих приміщеннях електропроводка повинна бути прокладена в трубах для захисту від механічних пошкоджень та вологи.

   1.33. Робітники, які працюють на обладнанні, повинні бути забезпечені інструкціями по експлуатації обладнання, в яких викладені вимоги охорони праці.

   1.34. Кухар несе персональну відповідальність за невиконання, або неналежне виконання правил безпеки життєдіяльності визначені інструкціями, наказами, розпорядженнями, вказівками вищестоящого керівника.

   1.35. Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками:

   Характер робіт Гранично допустима вага, кг

   Підіймання і переміщення вантажів при чергуванні з іншою роботою (до 2 разів на годину)

   10

   Підіймання і переміщення вантажів постійно протягом робочої зміни

   7

   Сумарна вага вантажу, який переміщується протягом кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати:

   з робочої поверхні - 350 кг

   з підлоги - 175 кг

   Примітка: 1. У вагу вантажу, що переміщується, включається вага тари і упаковки.

   2. При переміщенні вантажу на візках або у контейнерах докладене зусилля не повинно перевищувати 10 кг.

   3. Рівнем робочої поверхні вважається робочий рівень конвеєра, стола, верстата, тощо.

    

   2. ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

   2.1. Отримати завдання від керівника робіт.

   2.2. Одягти спецодяг і упорядкувати його.

   2.3. Підготувати робоче місце до виконання робіт, прибрати всі непотрібні речі.

   2.4. Впевнитись, що робоче місце достатньо освітлене.

   2.5. Підібрати та підготувати необхідні інструменти, пристосування, обладнання. Розташувати їх в безпечному для використання порядку.

   2.6. Колючі, ріжучі інструменти розташовувати так, щоб випадково не отримати поранення.

   2.7. Перевірити справність всіх пускових та блокувальних пристроїв механізованого обладнання, наявність захисного заземлення. Перевірити роботу обладнання на холостому ході.

   2.8. Впевнитись в наявності у електрообладнання діелектричних килимків.

   2.9. Перед початком роботи електроплити необхідно перевірити справність терморегулятора та пакетних перемикачів.

   2.10. При роботі на газовому обладнанні необхідно ввімкнути вентиляцію, перевірити положення газових кранів на колекторі, відчинити шибер на димоході, перевірити тягу.

   2.11. Забороняється працювати на газовому обладнанні за відсутності тяги, перевіряти герметичність газопроводу полум'ям сірника.

   2.12. Приміщення, у якому розміщено газове обладнання, повинно мати вентиляцію, яка забезпечує триразовий обмін повітря за годину.

   2.13. У приміщенні, де відчувається запах газу, забороняється вмикати або вимикати електроприлади, запалювати сірники, палити.

   2.14. Не слід залишати без догляду працююче газове обладнання, а у разі припинення подачі газу негайно зачинити крани пальників.

   2.15. Не допускається робота обладнання з несправною автоматикою безпеки та регулювання.

   2.16. Відкривати крани пальників і запалювати газове обладнання дозволяється тільки при палаючому запальнику.

    

   1. ПІД ЧАС РОБОТИ

   2.

   3.1. При роботі з ножем кухар повинен держати лезо від себе.

   3.2. Гострити ніж об мусат треба осторонь від робітників, зайнятих на інших операціях.

   3.3. Розробку мороженого м'яса та риби треба проводити після їх розмороження.

   3.4. Миття риби необхідно проводити трав'яними щітками, мочалками, скребками у спеціальних рукавицях.

   3.5. Для виймання риби з ванни повинні використовуватись дротяні черпаки.

   3.6. Під час розробки риби необхідно користуватися ножами для розробки, головорубками, скребками.

   3.7. Під час опалювання птахів забороняється користуватись паяльними лампами. Виконання цієї операції проводиться в опалювальному горні.

   3.8. При смаженні напівфабрикати повинні укладатись на сковороду з нахилом від працівника.

   3.9. Установлювати наплитні котли на плиту і знімати їх повинні два робітники, використовуючи для цього сухий рушник.

   3.10. Забороняється підігрівати їжу у герметичне закритому посуді (молочні фляги, термоси тощо).

   3.11. При закладанні у киплячий жир картоплі та інших овочів не допускати попадання води.

   3.12. Кришки варочних котлів, каструль та іншого наплитного посуду з гарячою їжею необхідно відкривати обережно, на себе.

   3.13. Розкриття та розпаковку тари необхідно проводити з використанням спеціальних інструментів (цвяходери, кліщі).

   3.14. Розкриття консервних банок необхідно проводити спеціальними ключами або пристроями.

   3.15. Перед вмиканням обладнання необхідно переконатись, чи нема в машині сторонніх предметів, чи надійне кріплення механізмів.

   3.16. Запуск та зупинення обладнання, завантаженого продуктами, забороняється.

   3.17. Забороняється залишати працююче обладнання без нагляду.

   3.18. Для проштовхування продукту всередину бункера м'ясорубки необхідно користуватися дерев'яним товкачем або лопаткою.

   3.19. Не допускається експлуатація м'ясорубки без запобіжного кільця. На робочих поверхнях ножа та решіток не повинно бути тріщин, задирок, вибоїн.

   3.20. Очищення ріжучих ножів та решіток проводити тільки спеціальним дерев'яним скребком після вимкнення машини.

   3.21. Забороняється виймати фарш з завантажувального вікна фаршмішалки вручну або під час роботи.

   3.22. При використанні рибочистки забороняється дотикатися до скребка у робочому положенні та працювати без запобіжного кожуха.

   3.23. Перед вмиканням пельменного апарату необхідно перевірити надійність кріплення привода, конвеєра та огородження.

   3.24. При роботі пельменного апарату забороняється виймати тісто або фарш з бункеру, очищати гвинтові шнеки, зачищати краї бункерів, очищати війки формуючих барабанів, класти на штампи руки або знімати на ходу пельмені.

   3.25. Забороняється проштовхувати рукою або стороннім предметом фарш під шнек котлетоформувальної машини.

   3.26. Забороняється працювати на газовому обладнанні за відсутності тяги, перевіряти герметичність газопроводу полум'ям сірника.

   3.27. У приміщенні, де відчувається запах газу, слід негайно зачинити крани пальників.

   3.28. Не слід залишати без догляду працююче газове обладнання, а у разі припинення подачі газу необхідно негайно зачинити крани пальників.

   3.29. Не допускається робота обладнання з несправною автоматикою безпеки та регулювання.

   3.30. Відкривати крани пальників і запалювати газове обладнання дозволяється тільки при палаючому запальнику.

   3.31. Категорично забороняється мити та чистити обладнання, яке включене в електромережу.

   3.32. Забороняється працювати на плитах, жарочна поверхня яких деформована.

   3.33. Не дозволяється тримати конфорки електроплит включеними на повну потужність без їх завантаження.

   3.34. Забороняється штучно охолоджувати розігріті конфорки водою.

   3.35. Не дозволяється працювати на електоплитах, конфорки яких не мають додаткового захисного заземлення.

   3.36. Перед вмиканням електрокотлів необхідно перевірити легкість піднімання та обертання клапана-турбінки, справність подвійного запобіжного клапану, електроконтактного манометру, наявність води у пароводяній сорочці.

   3.37. Перед відкриванням кришки котла зменшують підведення тепла, підіймають клапан-турбінку за кільце дерев'яним стрижнем та випускають пару. Після падіння тиску у котлі (клапан-турбінка не обертається) можна приступати до відкручування болтів кришки котла.

   3.38. Забороняється вмикати електрокотли і автоклави за відсутності води у пароводяній сорочці.

   3.39. При митті котлів треба ретельно очищати клапан-турбінку і паровідвідну трубку.

   3.40. Забороняється працювати на котлах і автоклавах з несправними приладами автоматики та манометрами.

   3.41. Не можна встановлювати контакти манометра автоклаву на тиск більше 0,25 МПа.

   3.42. Вивантаження продуктів з котлів, що перекидаються, треба проводити при вимкненому джерелі нагрівання.

   3.43. Перед вмиканням електрокип'ятильника необхідно переконатися у справності автоматики, поплавкового пристрою, заповненні його водою і безупинному її надходженні.

   3.44. Забороняється працювати на фритюрниці при знятому столі.

   3.45. Зливання олії з фритюрниці треба проводити не сильним струменем після її вимкнення з мережі.

   3.46. Забороняється працювати на хліборізці при не налагодженому кінцевому вимикачі електродвигуна або при знятому верхньому кожусі.

   3.47. При нарізанні хліба, ковбаси, сиру та інших продуктів механізованим способом необхідно застосовувати спеціальні пристрої для подачі їх під ніж. Подача їх вручну заборонена.

   3.48. При роботі на електро- і газових плитах, щоб уникнути опіку рук, необхідно користуватися рукавицями.

   3.49. При завантаженні продуктів у кип'ячу воду необхідно уникати утворення бризок кип'ятку.

   3.50. Щоб уникнути опіків необхідно слідкувати, щоб в розігрітий або киплячий жир не потрапляла вода.

   3.51. При використанні переносних електронагрівачів (електрочайник, електрокип'ятильники, електром'ясорубки та інше) необхідно слідкувати, щоб шнур їх живлення не торкався гарячих предметів.

   3.52. Клубні картоплі або овочів, що застряли в машині, треба виймати тільки після повної зупинки електродвигуна.

   3.53. Забороняється працювати на картоплечистці, абразив якої має дефекти.

   3.54. Подачу овочів необхідно виконувати за допомогою спеціальних пристроїв.

   3.55. При використанні герметичної тари для приготування їжі перед зняттям кришки необхідно попередньо скинути тиск через запобіжний клапан.

   3.56. При знятті з плити каструль, чайників, сковорідок тощо необхідно розташовувати їх на підсобні місця таким чином, щоб робітники, які знаходяться поряд, не отримали опіків.

   3.57. Під час роботи обертаючої жаровні забороняється чистити ніж відсікача від плівки, яка налипла.

   3.58. Забороняється знімати під час роботи жаровні щітки, що огороджують редуктор та кришки автоматичних вимикачів, а також працювати зі знятими кришками.

   3.59. Не дозволяється заливати у сорочку жаровні масло марок, які не вказані в експлуатаційній документації.

   3.60. Забороняється працювати на сковородах при витіканні з сорочки масла або недостатньому його рівні.

   3.61. Перед вмиканням сковороди необхідно залити необхідну кількість жиру.

   3.62. Забороняється встановлювати контакти електроконтактного термометра сковороди на температуру вище 260° С.

   3.63. Електротермостат повинен мати штепсельний роз'єм з додатковим заземлюючим контактом.

   Не дозволяється вмикати термостат без рідини.

   3.64. Не дозволяється користуватися електрорушником при несправному огородженні нагрівачів у горловині корпусу.

   3.65. Якщо трапився нещасний випадок з працівником закладу необхідно:

   – терміново організувати подання першої медичної допомоги потерпілому, забезпечити у разі необхідності його доставку до лікувально-профілактичного закладу;

   – повідомити про те що сталося, керівництво закладу та вимагати розслідування у відповідності до діючого Положення;

   – зберегти до прибуття комісії з розслідування нещасного випадку обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків.

   3.66. Уразі нещасного випадку з учнем школи, потерпілий або свідок нещасного випадку негайно сповіщає безпосереднього керівника навчального закладу, який зобов’язаний:

   – терміново організувати першу долікарську медичну допомогу потерпілому, у разі необхідності - його доставку до лікувально-профілактичного закладу;

   – повідомити про те що сталося, керівництво закладу

   – повідомити батькам потерпілого (особі, яка представляє його інтереси);

   – зробити запит висновку з лікувально-профілактичного закладу про характер і тяжкість ушкодження потерпілого;

   – до прибуття комісії з розслідування нещасного випадку зберегти обстановку на місці в тому стані, в якому вона була на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров’ю тих, хто оточує і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків.

    

   3. ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

   4.1. Після закінчення роботи необхідно вимкнути обладнання. Вимикати вилки слід за корпус. При відключенні механічного та теплового обладнання вимикаються пакетні перемикачі та кнопкові станції, після цього вимикаються рубильники, магнітні пускачі та станції управління. При вимиканні газового обладнання необхідно перекрити подачу повітря до пальників, закрити їх крани і загальний кран на газопроводі.

   4.2. Прибрати робоче місце. Звільнити його від відходів виробництва, винести сміття, звільнити проходи.

   4.3. Почистити, помити інвентар, інструмент, скласти його у відведене для нього місце.

   4.4. Зняти спецодяг, покласти його у відведене для цього місце.

   4.5. Доповісти керівнику робіт або його заступнику з господарської частини про всі недоліки, які мали місце під час роботи.

    

   5. В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

   5.1. У випадку будь якої аварійної ситуації слід негайно повідомити адміністрацію оздоровчого закладу та виконати наступні дії:

   - у разі відключення електроенергії, терміново вимкнути все електрообладнання, яке знаходилося в роботі;

   - у разі аварії в система водопостачання чи каналiзацiї необхідно терміново перекрити крани водопостачання i викликати аварійну службу водоканалу;

   - у разі виникнення пожежі (чи загоряння) необхідно вжити заходів щодо евакуації дітей із приміщення вiдповiдно до плану евакуації, а у разі потреби звернутися по допомогу до інших працiвникiв; негайно повідомити пожежну охорону за телефоном 101; приступити до лiквiдацiї пожежі згідно з діючою в закладі iнструкцiєю з пожежної безпеки;

   - у разі травмування працівника закладу або дитини (учня, вихованця) необхідно надати першу долікарську допомогу і якнайшвидше відправити потерпілого до медпункту.

   Перша (долікарська) медична допомога у разі нещасних випадків, надзвичайних подій тощо

   При нещасних випадках дуже важливо до приїзду лікаря своєчасно надати першу долікарську допомогу потерпілому. Контроль за організацією надання першої долікарської допомоги, наявністю та комплектністю аптечок, справністю пристосувань та засобів надання першої допомоги, а також навчання учасників навчально-виховного процесу покладається на медичних працівників та адміністрацію оздоровчого закладу.

   Схема послідовності дій при наданні першої долікарської допомоги:

   1. Вивести потерпілого з оточення, де стався нещасний випадок.

   2. Вибрати потерпілому найбільш зручне положення, що забезпечує спокій.

   3. Визначити вид травми (перелом, поранення, опік тощо).

   4. Визначити загальний стан потерпілого, встановити, чи не порушені функції життєво важливих органів.

   5. Розпочати проведення необхідних заходів:

   - зупинити кровотечу;

   - зафіксувати місце перелому;

   - вжити реанімаційних заходів (оживлення): штучне дихання, зовнішній масаж серця;

   - обробити ушкоджені частини тіла.

   6. Одночасно з наданням долікарської допомоги необхідно викликати швидку допомогу або підготувати транспорт для відправки потерпілого до найближчої медичної установи.

   7. Повідомити адміністрацію навчального закладу про те, що трапилось. Важливо знати обставини, за яких сталася травма, умови, які спонукали до її виникнення, та час, годину і навіть хвилини, особливо, коли потерпілий втратив свідомість.

   У разі різкого порушення або відсутності дихання, зупинки серця негайно зробити штучне дихання, та зовнішній масаж серця і викликати за телефоном 03 швидку медичну допомогу.

   Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом: якнайшвидше звільнити потерпілого від дії струму:

   - вимкнути рубильник або викрутити запобіжник;

   - вимкнути мережу живлення.

   - сухою палицею відкинути від потерпілого провід, який знаходиться під напругою, відтягти потерпілого від електричних проводів, від струмопровідних частин установки. При напрузі в установках до 1000 В можна взятися за сухий одяг потерпілого, не торкаючись від-критих частин тіла. Слід користуватися гумовими рукавичками або намотати на руку шарф, прогумований плащ і т. п. Рекомендується стати на ізольований предмет (на суху дошку, на згорток сухого спецодягу).

   У випадку судорожного обхвату потерпілим електричного проводу, який знаходиться під напругою, розгорнути руки потерпілому, відриваючи його від проводу послідовним відгинанням окремих пальців. При цьому працівник, який надає допомогу, повинен бути у діелектричних рукавицях і знаходитись на ізолюючій від землі основі.

   При напрузі в електричних установках понад 1000 В рятівник повинен одягти діелектричні боти, рукавиці і діяти діелектричною штангою. Якщо потерпілий при свідомості, його кладуть у зручне положення, накривають теплим покривалом і залишають у стані спокою до прибуття лікаря.

   Якщо після звільнення потерпілого від дії струму він не дихає, то потрібно негайно зробити штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця. Найбільш ефективним методом штучного дихання є «з рота в рот» або «з рота в ніс». Робиться це таким чином: стають з лівого боку від потерпілого, підкладають під його потилицю ліву руку, а правою тиснуть на його лоб. Це забезпечить вільну прохідність гортані. Під лопатки потерпілому кладуть валик зі скрученого одягу, а рот витирають від слизу. Зробивши 2—3 глибоких вдихи, особа, яка надає допомогу, вдуває через марлю або хустку повітря із свого рота в рот або ніс потерпілого. При вдуванні повітря через рот особа, яка надає допомогу, закриває пальцями ніс потерпілого; при вдуванні через ніс потерпілому закривають рот.

   Після закінчення вдування повітря в рот чи ніс потерпілому дають можливість вільного видиху. Частота вдування повітря потерпілому повинна бути 12—13 разів на хвилину.

   За відсутності у потерпілого дихання і пульсу йому потрібно разом зі штучним диханням робити масаж серця. Робиться це так: потерпілого кладуть на спину на підлозі, звільняють грудну клітку від одягу. Особа, яка надає допомогу, знаходиться з лівого боку від потерпілого, долонями двох рук натискує на нижню частину грудної клітки потерпілого з силою, щоб змістити її на 3—4 см. Після кожного натискування потрібно швидко забирати руки з грудної клітки, щоб дати можливість їй випростатись. У такій ситуації операції чергуються. Після 2—3 вдувань повітря роблять 4—6 натискань на грудну клітку. Для перевірки появи пульсу масаж припиняють на 2—3 секунди. Перші ознаки того, що потерпілий приходить до свідомості: поява самостійного дихання, зменшення синюватості шкіри та поява пульсу.

   Констатувати смерть має право лише лікар.

   Надання першої допомоги при пораненні й кровотечі: перша допомога при пораненні та кровотечі зводиться до обережного накладання на рану індивідуального пакета. При цьому мити рану водою, змивати кров з рани забороняється.

   Якщо індивідуального пакета немає, для перев'язування використовуйте чисту носову хустинку. У цьому випадку приготовлену для перев'язування тканину змочіть йодом так, щоб пляма йоду трохи перебільшувала розміри рани.

   При кровотечі необхідно підняти поранену кінцівку, закрити рану перев'язувальним матеріалом і притиснути ділянку біля неї на 4—5 хв., не торкаючись рани пальцем. Після цього рану треба забинтувати. Якщо кровотеча продовжується, слід вдатися до здавлювання кровоносних судин за допомогою згинання кінцівки у суглобах, притискування кровоносних судин пальцями, джгутом чи закруткою.

   При накладанні джгута спочатку місце накладання обгортають м'яким матеріалом (тканиною, ватою тощо). Потім джгут розтягують і туго перетягують ним попередньо обгорнуту ділянку кінцівки доти, поки не припиниться кровотеча.

   За відсутності гумової трубки або стрічки, що розтягується, для джгута застосовують інші матеріали (мотузку, ремінь, рушник тощо). У цьому випадку такий джгут зав'язують вузлом на зовнішньому боці кінцівки і використовують як закрутку. У вузол просувають важіль (паличку, металевий стержень), яким закручують закрутку до припинення кровотечі. Через 1 годину після накладання джгута його попускають на 5—10 хв., щоб не виникла небезпека омертвіння знекровленої кінцівки. При пораненні великих судин шиї і верхньої частини грудної клітки джгут не накладається. Кровотеча зупиняється при натисканні пальцем на поражену судину у самому місці поранення; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

   Перша допомога при переламах, вивихах, розтягу зв'язок, суглобів, ударах: При переломах, вивихах необхідно надати потерпілому зручне положення, яке виключає рухи пошкодженої частини тіла. Це досягається шляхом накладання шини, а за її відсутності мож-на використати палиці, дошки, фанеру і т. д. Шина повинна бути накладена так, щоб були надійно іммобілізовані два сусідні з місцем ушкодження суглоби (вище і нижче), а якщо перелом плеча чи стегна, — то три суглоби. Накладають шину поверх одягу або кладуть під неї що-небудь м'яке — вату, шарф, рушник. Шина повинна бути накладена так, щоб центр її знаходився на рівні перелому, а кінці накладалися на сусідні суглоби по обидва боки перелому. Фіксація відкритого перелому вимагає дотримання додаткових умов. З метою попередження забруднення рани, необхідно змастити поверхню шкіри навколо рани йодом, попередньо зупинивши кровотечу, і накласти стерильну пов'язку.

   Особливо небезпечні травми хребта. У таких випадках необхідно обережно, не піднімаючи потерпілого, підсунути під його спину дошку, щит, двері тощо.

   При переломі ребер необхідно міцно забинтувати груди або стягнути їх рушником під час видиху. При ушкодженні тазу обережно стягнути його широким рушником, покласти на тверді ноші, а під зігнуті і розведені колінні суглоби підкласти валик.

   При переломах і вивихах ключиці у під м'язову западину кладуть вагу або інший матеріал, згинають руку в лікті під прямим кутом і прибинтовують її до тулуба. Рука нижче ліктя повинна перебувати у косинці, яку підв'язують до шиї.

   При переломах і вивихах кисті та пальців рук роблять так: кисть руки з вкладеним у долоню жмутом вати, бинта (пальці зігнуті) прикладають до шини, яка повинна починатися біля середини передпліччя і закінчуватися біля кінців пальців, і перебинтовують.

   При розтягу зв'язок суглобів — підняти хвору кінцівку догори, накласти холодний компрес та тісну пов'язку, створити спокій до прибуття лікаря.

   При ударах забезпечити потерпілому повний спокій, накласти на місце удару холодний компрес. При ударах із синцями не слід класти примочки, місце удару змастити йодом і накласти пов'язку.

   Перша допомога при опіках, теплових ударах: при наданні першої допомоги при опіках, теплових ударах слід швидко припинити дію високої температури. Це має особливо велике значення при займанні одягу і при опіках рідиною через одяг. У першому випадку необхідно загасити полум'я, негайно накинувши на людину, яка горить, будь-яку цупку тканину і щільно притиснувши її до тіла. Тліючий одяг знімають або обливають його водою.

   При промоканні одягу гарячою водою, його також необхідно облити холодною водою або зірвати. Швидке занурення обпеченого лиця у холодну воду зменшує біль і тяжкість опіку.

   Місце опіків кислотами ретельно промивають струменем води протягом 10—15 хв. Обпечене місце промити 5 % розчином перманганату калію, або 10 % розчином питної соди (одна чайна ложка на склянку води). На місце опіку накладають бинт. Місце опіків їдкими лугами (каустичною содою, негашеним вапном) промивають проточною водою протягом 10—15 хв., потім слабким розчином оцтової кислоти. Місце опіків накривають марлею.

   Опіки бувають трьох ступенів. При опіках першого ступеня з'являється почервоніння, припухлість шкіри. Уражені місця обробляють спиртом, прикладають примочки з розчину перманганату калію і забинтовують. При більш тяжких опіках (II і III ступенів) обпечені місця спочатку звільняють від одягу, накривають стерильним матеріалом, зверху накладають шар вати і забинтовують. Після перев'язування потерпілого направляють у лікарню. При опіках не слід розрізати пухирів, видаляти смолистих речовин, що прилипли до обпеченого місця, віддирати шматків одягу, які прилипли до рани.

   При появі різних ознак теплового або сонячного удару потерпілого негайно виводять на свіже повітря або в тінь, потім його кладуть, розстібають одяг, що стискує, на голову і на серце кладуть холодні компреси, дають пити у великій кількості холодну воду, у тяжких ви-падках потерпілого обливають холодною водою.

   При припиненні дихання або його утрудненні до прибуття лікаря потерпілому роблять штучне дихання.

   Перша допомога при отруєнні: причиною отруєння є проникнення в організм людини різних токсичних речовин. Захворювання починається через 2—З год., інколи через 20—26 год.

   При харчовому отруєнні потерпілому кілька разів промивають шлунок (примушують випити 1,5—2 л води, а потім викликають блювання подразненням кореня язика) до появи чистих промивних вод. Можна дати 8—10 таблеток активованого вугілля. Потім дають багато чаю, але не їжу. Якщо після отруєння пройшло 1—2 год., і отрута надходить вже із шлунку до кишечнику., то викликати блювання даремно. У такому випадку необхідно дати потерпілому проносне (2 столові ложки солі на 1 склянку води). Для зменшення всмоктування отрути слизовою оболонкою шлунково-кишкового тракту потерпілому можна дати розведені крохмаль або молоко.

   Щоб запобігти зупинці дихання і кровообігу, необхідне постійне спостереження за потерпілим.

   Як діяти при харчовому отруєнні:

   - за перших ознак харчового отруєння треба звернутися до лікаря або викликати швидку допомогу;

   - якщо є підозра, цю отруєння спричинили гриби, негайно викликати швидку допомогу — кожна хвилина дорога;

   - до прибуття лікарів бажано промити шлунок, а потім випити води або несолодкого чаю.

   Перша допомога при ураженні хімічними речовинами:

   - якщо хімічна речовина рідка, її треба негайно змити проточною водою протягом 15—ЗО хв.;

   - якщо хімічна речовина потрапила в очі, слід промивати їх холодною водою протягом 15—ЗО хв. Око треба розплющити, а струмінь води спрямовувати до його внутрішнього куточка;

   - якщо речовина суха, її треба струсити чи зняти сухою ганчіркою (і ніколи не здувати, щоб порошинка не потрапила в очі);

   - тільки після цього уражене місце промивають водою;

   - дію деяких хімічних речовин можна знешкодити. Місце, обпечене оцтовою есенцією, можна обробити мильною водою чи слабким розчином харчової соди (1 чайна ложка на склянку води). А якщо опік спричинено засобом для чищення каналізаційних труб, знадобиться розчин лимонної кислоти (1/2 чайної ложки на склянку води) чи розведений наполовину харчовий оцет;

   - діти і люди похилого віку потребують негайної госпіталізації навіть при незначному ураженні хімічними речовинами;

   - за перших ознак отруєння слід викликати швидку допомогу;

   - до лікарні треба взяти посуд та етикетку від хімічної речовини, яка викликала отруєння.

   РОЗРОБЛЕНО:

   Головний інженер _________________________________________________________

   (особистий підпис) (прізвище, ініціали)

   УЗГОДЖЕНО:

   Директор ДПОЗ Дружба __________________________________________________________

   (особистий підпис) (прізвище, ініціали)

    

   Інструкцію отримав(ла)

   і з її змістом ознайомлений(на)_____________________________________________________

   (особистий підпис) (прізвище, ініціали