Меню

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ НАЧАЛЬНИКА ТАБОРУ

______________________________________________________

(повне найменування закладу із зазначенням підпорядкованості)

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ № ___ ДЛЯ НАЧАЛЬНИКА ТАБОРУ

______________

(місце видання)

(повне найменування закладу із зазначенням підпорядкованості)

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом ____________________________________________________

(посада керівника і найменування закладу)

_________________ № _________

(число, місяць, рік)

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ № ___ДЛЯ НАЧАЛЬНИКА ТАБОРУ

   1.ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

   1.1 Дія інструкції поширюється на всі підрозділи оздоровчого закладу.

   Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці". Інструкція з охорони праці встановлює вимоги щодо безпеки життєдіяльності, охорони праці начальника табору.

Floppy-DiskІОП директора табору.doc

 

   1.2. Інструкція встановлює порядок безпечного ведення робіт начальника табору на робочому місці в приміщеннях, на території оздоровчого закладу та інших місцях, де начальник табору виконує доручену йому роботу директором оздоровчого закладу .

   1.3. Інструкція з охорони праці є обов’язковою для виконання відповідно до Закону України «Про охорону праці» і Кодексу законів «Про працю» України. За невиконання даної інструкції начальник табору несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

   1.4. Адміністрація оздоровчого закладу здійснює страхування працівника від нещасних випадків та професійних захворювань. В разі ушкодження здоров'я працівника на виробництві, він має право на відшкодування заподіяної йому шкоди. Відшкодування здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві відповідно до чинного законодавства.

   1.5. Перед призначенням на роботу, начальник табору повинен пройти медичний огляд. Для своєчасного виявлення і лікування хронічних захворювань начальник табору не рідше за один раз на рік підлягає плановому обстеженню. На кожного працівника оздоровчого закладу заводиться санітарна книжка встановленого зразка.

   1.6. Начальник табору періодично, один раз на три роки проходить навчання з питань охорони праці яке проводиться у вигляді складової частини безпеки життєдіяльності з наступною атестацією і присвоєнням IV кваліфікаційної групи по електробезпеці. Перевірка знань начальника табору з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності проводиться за нормативно – правовими актами з охорони праці, санітарної, пожежної, безпеки тощо, додержання яких входить до його функціональних обов’язків.

   1.7.До початку роботи начальник табору повинен пройти вступний інструктаж. Вступний інструктаж проводиться відповідальною особою по оздоровчому закладу. Запис про проведення вступного інструктажу робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці, який зберігається службою охорони праці а також у наказі про прийняття працівника на роботу. Після цього проводиться остаточне оформлення новоприйнятого працівника, і направлення його до місця роботи.

   1.8. До початку роботи, безпосередньо на робочому місці, новоприйнятий на роботу працівник, повинен пройти первинний інструктаж з охороні праці. Всі працівники загальних професій проходять повторний інструктаж не рідше за один раз на 6 місяців. Результати інструктажу фіксуються в журналі інструктажів на робочому місці.

   1.9. Начальник табору зобов'язаний дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку, виконувати режими праці і відпочинку.

   1.10. Під час роботи жінок забороняється їх залучення до підіймання і переміщення речей , маса яких перевищує встановлені для гих граничні норми.

   Підіймання і переміщення вантажів при чергуванні з іншою роботою становить: до 2 разів на годину – 10кг.; підіймання і переміщення вантажів постійно протягом робочої зміни – 7кг. Сумарна вага вантажу, який переміщується протягом кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати: з робочої поверхні — 350 кг; з підлоги — 175 кг. . У вагу вантажу, що переміщується, включається вага тари і упаковки. При переміщенні вантажу на візках або у контейнерах докладене зусилля не повинно перевищувати 10 кг.Рівнем робочої поверхні вважається робочий рівень стола, верстата тощо згідно з ГОСТами 12.2.032-78 та 12.2.033-78.

   1.11.На робочому місці можуть бути такі небезпечності:

   - ураження відлітаючими предметами;

   - падіння під час переміщення працівника по території та в приміщенні закладу;

   - ураження електрострумом;

   - термічні та хімічні опіки.

   1.12. Уразі виконання робіт, які не передбачені трудовою угодою або на які не оформлюються розпорядження чи інші документи, начальник табору повинен одержати цільовий інструктаж на робочому місці.

   1.13. Начальник табору повинен знати правила пожежної безпеки і вміти користуватися первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) та мати навички в наданні першої (долікарської) допомоги.

   1.14. Начальник табору повинен знати і дотримуватися правил особистої гігієни. Взуття, одяг працівника оздоровчого закладу повинні бути зручним в користуванні і мати охайний вигляд.

   1.15. Начальник табору несе персональну відповідальність за невиконання, або неналежне виконання правил безпеки життєдіяльності визначені інструкціями, наказами, розпорядженнями, вказівками адміністрації оздоровчого закладу.

   2.ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

   2.1 Оглянути своє робоче місце, територію оздоровчого закладу та кімнати перебування дітей і впевнитись у відсутності небезпечних та шкідливих виробничих факторів (справність електроприладів і арматури, меблів, відсутності загазованості повітря, відсутності протягів тощо).

   2.2. Перевірити дотримання протипожежного режиму приміщення.

   2.3. У разі виявлення порушень або несправностей, вжити заходів щодо їх усунення , а за потреби – повідомити директора закладу.

    

   3.ПIД ЧАС РОБОТИ

   3.1 Виконуйте роботу згідно із своїми функціональними обов’язками.

   3.2 Не залишайте без нагляду своє робоче місце, коли обладнання підключено до електромережі (комп’ютер, електроприлади тощо).

   3.3 Дотримуйтесь вимог діючих на робочому місці інструкцій з охорони праці. Користуйтесь тільки справним обладнанням, приладами, меблями тощо.

   3.4 При проведенні перевірок стану безпеки життєдіяльності в оздоровчому закладі, дотримуватися діючих правил з безпеки життєдіяльності, охорони праці в структурних підрозділах, які перевіряються.

   3.5. Якщо трапився нещасний випадок з працівником оздоровчого закладу необхідно:

   - терміново організувати подання першої медичної допомоги потерпілому, забезпечити у разі необхідності його доставку до лікувально-профілактичного закладу;

   - повідомити про те що сталося, директора закладу та вимагати розслідування у відповідності до діючого Положення;

   - зберегти до прибуття комісії з розслідування нещасного випадку обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків.

   3.6. Уразі нещасного випадку з дитиною, потерпілий або свідок нещасного випадку негайно сповіщає безпосереднього директора закладу, який зобов’язаний:

   - терміново організувати першу долікарську медичну допомогу потерпілому, у разі необхідності - його доставку до лікувально-профілактичного закладу;

   - повідомити батькам потерпілого (особі, яка представляє його інтереси);

   - зробити запит висновку з лікувально-профілактичного закладу про характер і тяжкість ушкодження потерпілого;

   - до прибуття комісії з розслідування нещасного випадку зберегти обстановку на місці в тому стані, в якому вона була на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров’ю тих, хто оточує і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків.

   3.7. Запобігайте проникненню на територію оздоровчого закладу сторонніх осіб. При появі сторонньої особи, яка застосовує протиправні дії щодо вашої безпеки життєдіяльності або оточуючих, викличте міліцію.

    

   4. ПIСЛЯ ЗАКIНЧЕННЯ РОБОТИ

   4.1. Вимкнути всі технічні засоби навчання та електроприлади (телевізор, комп'ютер тощо) з електромережі.

   4.2. Прибрати своє робоче місце.

   4.3. Вимкнути освітлення.

   4.4. Закрийте вікна.

   4.5. Перевірте справність телефонного зв’язку.

   4.6.Про виявлені недоліки повідомте директора оздоровчого закладу.

    

   5. В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

   5.1. У випадку будь якої аварійної ситуації слід негайно повідомити керівництво оздоровчого закладу та виконати наступні дії:

   - у разі відключення електроенергії, терміново вимкнути все електрообладнання, яке знаходилося в роботі;

   - у разі аварії в система водопостачання чи каналiзацiї необхідно терміново перекрити крани водопостачання i викликати аварійну службу водоканалу;

   - у разі виникнення пожежі (чи загоряння) необхідно вжити заходів щодо евакуації дітей із приміщення вiдповiдно до плану евакуації, а у разі потреби звернутися по допомогу до інших працiвникiв; негайно повідомити пожежну охорону за телефоном 101; приступити до лiквiдацiї пожежі згідно з діючою в закладі iнструкцiєю з пожежної безпеки;

   - у разі травмування працівника закладу або дитини (учня, вихованця) необхідно надати першу долікарську допомогу і якнайшвидше відправити потерпілого до медпункту.

   Перша (долікарська) медична допомога у разі нещасних випадків, надзвичайних подій тощо

   При нещасних випадках дуже важливо до приїзду лікаря своєчасно надати першу долікарську допомогу потерпілому. Контроль за організацією надання першої долікарської допомоги, наявністю та комплектністю аптечок, справністю пристосувань та засобів надання першої допомоги покладається на медичних працівників та адміністрацію оздоровчого закладу.

   Схема послідовності дій при наданні першої долікарської допомоги:

   1. Вивести потерпілого з оточення, де стався нещасний випадок.

   2. Вибрати потерпілому найбільш зручне положення, що забезпечує спокій.

   3. Визначити вид травми (перелом, поранення, опік тощо).

   4. Визначити загальний стан потерпілого, встановити, чи не порушені функції життєво важливих органів.

   5. Розпочати проведення необхідних заходів:

   - зупинити кровотечу;

   - зафіксувати місце перелому;

   - вжити реанімаційних заходів (оживлення): штучне дихання, зовнішній масаж серця;

   - обробити ушкоджені частини тіла.

   6. Одночасно з наданням долікарської допомоги необхідно викликати швидку допомогу або підготувати транспорт для відправки потерпілого до найближчої медичної установи.

   7. Повідомити директора оздоровчого закладу про те, що трапилось. Важливо знати обставини, за яких сталася травма, умови, які спонукали до її виникнення, та час, годину і навіть хвилини, особливо, коли потерпілий втратив свідомість.

   У разі різкого порушення або відсутності дихання, зупинки серця негайно зробити штучне дихання, та зовнішній масаж серця і викликати за телефоном 103 швидку медичну допомогу.

   Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом: якнайшвидше звільнити потерпілого від дії струму:

   - вимкнути рубильник або викрутити запобіжник;

   - вимкнути мережу живлення.

   - сухою палицею відкинути від потерпілого провід, який знаходиться під напругою, відтягти потерпілого від електричних проводів, від струмопровідних частин установки. При напрузі в установках до 1000 В можна взятися за сухий одяг потерпілого, не торкаючись відкритих частин тіла. Слід користуватися гумовими рукавичками або намотати на руку шарф, прогумований плащ і т. п. Рекомендується стати на ізольований предмет (на суху дошку, на згорток сухого спецодягу).

   У випадку судорожного обхвату потерпілим електричного проводу, який знаходиться під напругою, розгорнути руки потерпілому, відриваючи його від проводу послідовним відгинанням окремих пальців. При цьому працівник, який надає допомогу, повинен бути у діелектричних рукавицях і знаходитись на ізолюючій від землі основі.

   При напрузі в електричних установках понад 1000 В рятівник повинен одягти діелектричні боти, рукавиці і діяти діелектричною штангою. Якщо потерпілий при свідомості, його кладуть у зручне положення, накривають теплим покривалом і залишають у стані спокою до прибуття лікаря.

   Якщо після звільнення потерпілого від дії струму він не дихає, то потрібно негайно зробити штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця. Найбільш ефективним методом штучного дихання є «з рота в рот» або «з рота в ніс». Робиться це таким чином: стають з лівого боку від потерпілого, підкладають під його потилицю ліву руку, а правою тиснуть на його лоб. Це забезпечить вільну прохідність гортані. Під лопатки потерпілому кладуть валик зі скрученого одягу, а рот витирають від слизу. Зробивши 2—3 глибоких вдихи, особа, яка надає допомогу, вдуває через марлю або хустку повітря із свого рота в рот або ніс потерпілого. При вдуванні повітря через рот особа, яка надає допомогу, закриває пальцями ніс потерпілого; при вдуванні через ніс потерпілому закривають рот.

   Після закінчення вдування повітря в рот чи ніс потерпілому дають можливість вільного видиху. Частота вдування повітря потерпілому повинна бути 12—13 разів на хвилину.

   За відсутності у потерпілого дихання і пульсу йому потрібно разом зі штучним диханням робити масаж серця. Робиться це так: потерпілого кладуть на спину на підлозі, звільняють грудну клітку від одягу. Особа, яка надає допомогу, знаходиться з лівого боку від потерпілого, долонями двох рук натискує на нижню частину грудної клітки потерпілого з силою, щоб змістити її на 3—4 см. Після кожного натискування потрібно швидко забирати руки з грудної клітки, щоб дати можливість їй випростатись. У такій ситуації операції чергуються. Після 2—3 вдувань повітря роблять 4—6 натискань на грудну клітку. Для перевірки появи пульсу масаж припиняють на 2—3 секунди. Перші ознаки того, що потерпілий приходить до свідомості: поява самостійного дихання, зменшення синюватості шкіри та поява пульсу.

   Констатувати смерть має право лише лікар.

   Надання першої допомоги при пораненні й кровотечі: перша допомога при пораненні та кровотечі зводиться до обережного накладання на рану індивідуального пакета. При цьому мити рану водою, змивати кров з рани забороняється.

   Якщо індивідуального пакета немає, для перев'язування використовуйте чисту носову хустинку. У цьому випадку приготовлену для перев'язування тканину змочіть йодом так, щоб пляма йоду трохи перебільшувала розміри рани.

   При кровотечі необхідно підняти поранену кінцівку, закрити рану перев'язувальним матеріалом і притиснути ділянку біля неї на 4—5 хв, не торкаючись рани пальцем. Після цього рану треба забинтувати. Якщо кровотеча продовжується, слід вдатися до здавлювання кровоносних судин за допомогою згинання кінцівки у суглобах, притискування кровоносних судин пальцями, джгутом чи закруткою.

   При накладанні джгута спочатку місце накладання обгортають м'яким матеріалом (тканиною, ватою тощо). Потім джгут розтягують і туго перетягують ним попередньо обгорнуту ділянку кінцівки доти, поки не припиниться кровотеча.

   За відсутності гумової трубки або стрічки, що розтягується, для джгута застосовують інші матеріали (мотузку, ремінь, рушник тощо). У цьому випадку такий джгут зав'язують вузлом на зовнішньому боці кінцівки і використовують як закрутку. У вузол просувають важіль (паличку, металевий стержень), яким закручують закрутку до припинення кровотечі. Через 1 годину після накладання джгута його попускають на 5—10 хв, щоб не виникла небезпека омертвіння знекровленої кінцівки. При пораненні великих судин шиї і верхньої частини грудної клітки джгут не накладається. Кровотеча зупиняється при натисканні пальцем на поражену судину у самому місці поранення; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

   Перша допомога при переламах, вивихах, розтягу зв'язок, суглобів, ударах: При переломах, вивихах необхідно надати потерпілому зручне положення, яке виключає рухи пошкодженої частини тіла. Це досягається шляхом накладання шини, а за її відсутності можна використати палиці, дошки, фанеру і т. д. Шина повинна бути накладена так, щоб були надійно імобілізовані два сусідні з місцем ушкодження суглоби (вище і нижче), а якщо перелом плеча чи стегна, — то три суглоби. Накладають шину поверх одягу або кладуть під неї що-небудь м'яке — вату, шарф, рушник. Шина повинна бу-ти накладена так, щоб центр її знаходився на рівні перелому, а кінці накладалися на сусідні суглоби по обидва боки перелому. Фіксація відкритого перелому вимагає дотримання додаткових умов. З метою попередження забруднення рани, необхідно змастити поверхню шкіри навколо рани йодом, попередньо зупинивши кровотечу, і накласти стерильну пов'язку.

   Особливо небезпечні травми хребта. У таких випадках необхідно обережно, не піднімаючи потерпілого, підсунути під його спину дошку, щит, двері тощо.

   При переломі ребер необхідно міцно забинтувати груди або стягнути їх рушником під час видиху. При ушкодженні тазу обережно стягнути його широким рушником, покласти на тверді ноші, а під зігнуті і розведені колінні суглоби підкласти валик.

   При переломах і вивихах ключиці у підм'язову западину кладуть вагу або інший матеріал, згинають руку в лікті під прямим кутом і прибинтовують її до тулуба. Рука нижче ліктя повинна перебувати у косинці, яку підв'язують до шиї.

   При переломах і вивихах кисті та пальців рук роблять так: кисть руки з вкладеним у долоню жмутом вати, бинта (пальці зігнуті) прикладають до шини, яка повинна починатися біля середини передпліччя і закінчуватися біля кінців пальців, і перебинтовують.

   При розтягу зв'язок суглобів — підняти хвору кінцівку догори, накласти холодний компрес та тісну пов'язку, створити спокій до прибуття лікаря.

   При ударах забезпечити потерпілому повний спокій, накласти на місце удару холодний компрес. При ударах із синцями не слід класти примочки, місце удару змастити йодом і накласти пов'язку.

   Перша допомога при опіках, теплових ударах: при наданні першої допомоги при опіках, теплових ударах слід швидко припинити дію високої температури. Це має особливо велике значення при займанні одягу і при опіках рідиною через одяг. У першому випадку необхідно загасити полум'я, негайно накинувши на людину, яка горить, будь-яку цупку тканину і щільно притиснувши її до тіла. Тліючий одяг знімають або обливають його водою.

   При промоканні одягу гарячою водою, його також необхідно облити холодною водою або зірвати. Швидке занурення обпеченого лиця у холодну воду зменшує біль і тяжкість опіку.

   Місце опіків кислотами ретельно промивають струменем води протягом 10—15 хв. Обпечене місце промити 5 % розчином перманганату калію, або 10 % розчином питної соди (одна чайна ложка на склянку води). На місце опіку накладають бинт. Місце опіків їдкими лугами (каустичною содою, негашеним вапном) промивають проточною водою протягом 10—15 хв, потім слабким розчином оцтової кислоти. Місце опіків накривають марлею.

   Опіки бувають трьох ступенів. При опіках першого ступеня з'являється почервоніння, припухлість шкіри. Уражені місця обробляють спиртом, прикладають примочки з розчину перманганату калію і забинтовують. При більш тяжких опіках (II і III ступенів) обпечені місця спочатку звільняють від одягу, накривають стерильним матеріалом, зверху накладають шар вати і забинтовують. Після перев'язування потерпілого направляють у лікарню. При опіках не слід розрізати пухирів, видаляти смолистих речовин, що прилипли до обпеченого місця, віддирати шматків одягу, які прилипли до рани.

   При появі різних ознак теплового або сонячного удару потерпілого негайно виводять на свіже повітря або в тінь, потім його кладуть, розстібають одяг, що стискує, на голову і на серце кладуть холодні компреси, дають пити у великій кількості холодну воду, у тяжких випадках потерпілого обливають холодною водою.

   При припиненні дихання або його утрудненні до прибуття лікаря потерпілому роблять штучне дихання.

   Перша допомога при отруєнні: причиною отруєння є проникнення в організм людини різних токсичних речовин. Захворювання починається через 2—З год, інколи через 20—26 год.

   При харчовому отруєнні потерпілому кілька разів промивають шлунок (примушують випити 1,5—2 л води, а потім викликають блювання подразненням кореня язика) до появи чистих промивних вод. Можна дати 8—10 таблеток активованого вугілля. Потім дають багато чаю, але не їжу. Якщо після отруєння пройшло 1—2 год, і отрута надходить вже із шлунку до кишечника, то викликати блювання даремно. У такому випадку необхідно дати потерпілому проносне (2 столові ложки солі на 1 склянку води). Для зменшення всмоктування отрути слизовою оболонкою шлунково-кишкового тракту потерпілому можна дати розведені крохмаль або молоко.

   Щоб запобігти зупинці дихання і кровообігу, необхідне постійне спостереження за потерпілим.

   Як діяти при харчовому отруєнні:

   • за перших ознак харчового отруєння треба звернутися до лікаря або викликати швидку допомогу;

   • якщо є підозра, цю отруєння спричинили гриби, негайно викликати швидку допомогу — кожна хвилина дорога;

   • до прибуття лікарів бажано промити шлунок, а потім випити води або несолодкого чаю.

   Перша допомога при ураженні хімічними речовинами:

   • якщо хімічна речовина рідка, її треба негайно змити проточною водою протягом 15—ЗО хв;

   • якщо хімічна речовина потрапила в очі, слід промивати їх холодною водою протягом 15—ЗО хв. Око треба розплющити, а струмінь води спрямовувати до його внутрішнього куточка;

   • якщо речовина суха, її треба струсити чи зняти сухою ганчіркою (і ніколи не здувати, щоб порошинка не потрапила в очі);

   • тільки після цього уражене місце промивають водою;

   • дію деяких хімічних речовин можна знешкодити. Місце, обпечене оцтовою есенцією, можна обробити мильною водою чи слабким розчином харчової соди (1 чайна ложка на склянку води). А якщо опік спричинено засобом для чищення каналізаційних труб, знадобиться розчин лимонної кислоти (1/2 чайної ложки на склянку води) чи розведений наполовину харчовий оцет;

   • діти і люди похилого віку потребують негайної госпіталізації навіть при незначному ураженні хімічними речовинами;

   • за перших ознак отруєння слід викликати швидку допомогу;

   • до лікарні треба взяти посуд та етикетку від хімічної речовини, яка викликала отруєння.

   РОЗРОБЛЕНО:

   Головний інженер _____________________________________________

   (особистий підпис) (прізвище, ініціали)

   УЗГОДЖЕНО:

   Директор ДПОЗ Дружба ____________________________________________

   (особистий підпис) (прізвище, ініціали)

    

   Інструкцію отримав(ла)

   і з її змістом ознайомлений(на)__________________________________________

   (особистий підпис) (прізвище, ініціали)