Меню

Організаційно-педагогічна структура зміни дитячого оздоровчого табору

Організаційно-педагогічна структура зміни дитячого оздоровчого табору

Пужик Н.К., викладач педагогічних
основ роботи з дитячими об’єднаннями,
викладач вищої кваліфікаційної категорії

Володимиро-Волинського педагогічного коледжу

   Незалежно від типу ДОТ оздоровча зміна поділяється на три періоди: організаційний, основний, підсумковий. Кожен із цих періодів має свій термін, специфіки роботи, а також вирішення завдань, формування виховної мети, що визначає зміст, форми та методи роботи з дітьми.

   Для організаційного періоду характерно те, що в даному періоді колективу ще немає. Діти відчувають стан організації, загальної емоційної напруженості, спричиненої недостатньою інформацією про закони, норми, вимоги нового колективу, про його членів, про своє можливе місце в колективі. Ніхто не знає, як віднесуться до нього інші діти, як складуться взаємини з однолітками, вихователями, педагогами-організаторами.

   Основним завданням у цей період життя дітей є потреба в пізнанні та орієнтації у новому середовищі.

   Важливу роль в оздоровчому таборі відіграє те, як організувати, розпочати роботу табору, тобто перші дні роботи, зокрема організаційний момент.

Організаційний період в таборі включає:
- підготовку території табору, приміщень до прийому дітей;
- комплектування загонів;
- ознайомлення з територією табору, з режимом дня, з законами життя в таборі;
- збір інформації про дітей;
- проведення зборів: збір-вогник «Будьмо знайомі», організаційного збору, збору планування.

Завдання організаційного періоду:
- згуртувати, допомогти дітям адаптуватися в дитячому оздоровчому таборі.

Для цього необхідно:
- якомога швидше познайомити дітей одне з одним;
- привчити їх до розпорядку дня та дотримання правил у таборі;
- створити в дітей відчуття затишку та комфорту;
- дати можливість дітям самоствердитися, запропонувавши діяльність різної спрямованості: спортивна, інтелектуальна, трудова, творча;
- скеровувати їх діяльність і відпочинок;
- виявити загальні мету, завдання, перспективи спільної діяльності;
- виявити лідерів;
- розвивати дитяче самоврядування та формувати традиції.

   Для організаційного періоду характерний чіткий план дій. Якщо немає чіткого плану дій, на вас очікують метушня, роздратування, розчарування.

Перший день в таборі

Педагог-організатор, вихователь формує загін, знайомиться з дітьми:
- ведеться розповідь про табір, про закони життя у таборі, про правила поведінки на території табору, в кімнатах;
- ознайомлює дітей з режимом дня в таборі;
- обговорюється проект оформлення загонового місця;
- випуск газети «Здрастуй, табір!»

Перед обідом слід пояснити дітям:
- о котрій годині обід;
- в їдальню всі йдуть організовано, без запізнення;
- в їдальні загін і кожен член колективу має своє місце;
- в їдальні самообслуговування;
- за столами сидять всі тихо;
- їсти не поспішаючи, з’їдати все.

Перед сном показати дітям:
- як розстеляти та застеляти ліжко;
- провести конкурс «Хто краще застеляє ліжко»;
- організувати цікаву ігрову годину;
- поділити загін на мікроколективи, давши завдання щодо підготовки до організаційного збору;
- приступити до оформлення спалень;
- придумати проект оформлення загонового місця.

   У перший же день слід зібрати інформацію про дітей з метою підготовки до збору-вогнику «Будьмо знайомі» і подальшої організації роботи в загоні.

У цьому допоможе анкета:

Шановний друже!
Ти прибув в оздоровчий табір «________». Ми, організатори цієї зміни, бажаємо зробити твій відпочинок цікавим і змістовним. Нам важливі твої думки, бажання, інтереси, допомога. Твоя допомога – у відповідях на запитання анкети:
1. Моє ім’я_________.
2. Мені _____ років.
3. Я сподіваюсь на ______________.
4. Мені подобається ________________.
5. Мені хотілося б, щоб ___________________.
6. Мені дуже не подобається, якщо _______.
7. Я не люблю _________.

Після вечері перед сном слід дітям розказати:
- де помити ноги;
- де висушити рушники;
- як розстелити ліжко;
- де повісити одяг;
- щось цікаве почитати, розповісти.

   Складність організаційного періоду полягає в тому, що основне навантаження лягає на педагогів-організаторів та вихователів у вирішенні організаційних питань.

   Крім організації роботи вдень, рекомендується організувати «сімейну» вечірню розмову, збір-вогник «Будьмо знайомі». Педагог-організатор продумує, де, в якій обстановці провести цю задушевну розмову. Це може бути тихий, спокійний куточок табору. Продумати, як розмістити дітей, щоб кожному було зручно. Розпочинається збір з легкої, задушевної пісні, яку вже вивчили у таборі. Веде збір педагог-організатор, розмова може вестись «при свічках». Це створить атмосферу доброзичливості, сердечності, теплоти між дітьми і дорослими. Педагог-організатор починає розповідь про себе, бажано щось зіграти, прочитати, виконати пісню чи танець. Потім з передачею талісману розповідь ведуть діти про себе, співають, читають вірші, танцюють.

   На цьому зборі діти дізнаються одне про одного, піднімається їх авторитет.

   Вивчення колективу може проходити протягом цілого тижня. Адже від того, на скільки вдало буде воно організовано, залежатиме процес подальшої взаємодії між членами конкретного тимчасового колективу та психологічний клімат.

   Пропонується кілька варіантів знайомств на основі творчих конкурсних завдань, ігор, бесід.

   Варіант 1. Педагог-організатор пропонує вихованцям подумати, що в їхньому характері є найбільш важливим, індивідуально вираженим. Після роздумів висловом відобразити виявлене у віршованій формі.

Наприклад: «Тиха, печальна, мовчазна,
«Я парубок моторний і хлопець хоч куди козак»,
«Сім раз відміряю, а раз відріжу»,
«Його і в решеті не зловиш».

   Варіант 2. Твір на тему «Наш загін на безлюдному острові».

   Уявіть собі, що ваш загін відправився в навколосвітню подорож океаном, як ваш корабель винесло на безлюдний острів. Розпишіть, будь ласка, як будуть складатися між вами взаємовідносини на цьому острові. Хто займатиме яку роль, хто буде чим займатися. Адже вам потрібно вижити, налагодити свій побут.

   Варіант 3. Діти сідають у коло. Ведучий запалює свічку і передає її по колу. Кожен, отримавши свічку, повинен швидко назвати ім’я і передати свічку далі. Тому, у кого вона погасне в руках, всі учасники по черзі задають різні цікаві питання для знайомства.

   Варіант 4. «Сузір’я»

   Педагог-організатор звертається до дітей: Астрологи розрізняють 12 сузір’їв. І ви, напевно, їх знаєте. Це Рак, Водолій, Скорпіон… Підніміть, будь ласка, руку, хто народився під сузір’ям Стрільця. А тепер, назвавши своє ім’я, вкажіть риси, які притаманні людині, яка народилася під цим сузір’ям. Скажіть, ці риси збігаються з вашим характером з таким, який у вас є? Знайомство продовжується.

   Варіант 5. «Що означають ваші імена?»

   Педагог-організатор запитує дітей, чи знають вони, що означають їхні імена.

Андрій – значить хоробрий, мужній.
- А серед присутніх є Андрій?
- Ця коротка характеристика закладена в твоєму імені, відповідає твоєму характеру?
- Що ти скажеш про себе?

   Знайомство продовжується далі, з іншими іменами.

   На другий-третій день після укомплектування загону проводиться організаційний збір.

   Підготовка до збору
1. Загін поділяється на мікроколективи (8-10 дітей) за бажанням дітей, по спільних інтересах, по дружбі.
2. Мікроколективам дається завдання: вибрати мікрогрупи, продумати девіз, назву загону, улюблену пісню, підготувати захист.
3. Оформляється місце проведення збору (загонове місце).

   Хід збору
1. Вихід на місце проведення збору може бути з піснею, кричалкою, промовкою.
2. Черговий по загону проводить перекличку готовності творчих груп.
3. Звучить легка, задушевна пісня.
4. Оголошується мета збору:
- сформувати загін, вибрати командира загону, раду творчих справ;
- продумати назву загону, улюблену пісню загону, виробити закони життя загону.

   Збір розпочинає педагог-організатор. Розповідає про цікаві справи попередньої зміни. Потім підкреслює, що всю роботу в загоні повинна очолити рада творчих справ, коротко нагадує функції членів ради.

Чим займається рада:
- організовує колективне планування роботи загону і слідкує за виконанням плану;
- керує роботою творчих груп;
- дає колективні і індивідуальні завдання, перевіряє їх виконання;
- відповідає за чистоту, порядок, дотримання режиму і за проведення заходів у загоні;
- підводить підсумки роботи за день.

   Пропозиція вирішити питання про кількісний склад ради (3-5 чоловік). Вибирають особисто – по принципу більшості. Обирається командир загону.

   Творчі мікрогрупи звітують про підготовку до збору, виконують і пропонують улюблену пісню загону, назву загону, девіз загону. Кожен мікроколектив захищає, малює обличчя свого колективу. Після захисту вирішують, яка назва загону, девіз, розучують улюблену пісню загону. Обговорюють закони життя колективу:
- закон доброти і доброзичливості;
- закон дружби і товаришування;
- закон точності і відповідальності;
- закон чистоти і порядку…

   Закінчується збір проведенням ігор, розучуванням масовок, пісень.

   Можна організувати маленьку загонову ватру, біля якої поспівати задушевної пісні, провести щиру розмову добра і доброти.

   Загін сформовано і слід приступити до планування роботи загону. Це питання вирішується на зборі-плануванні, враховуючи думки, пропозиції, побажання кожного члена колективу. Цей збір-планування може проходити під девізом:

«Плануємо разом усі:
Не згідний – протестуй,
Протестуєш – пропонуй,
Пропонуєш – виконуй».

   Робота загонів повинна бути спланована до відкриття табірної зміни. Однак, педагогам-організаторам не слід забувати, що в плануванні роботи, в організації життя загону потрібно враховувати досвід дітей.

   Отже, організаційний період – найважливіший і найскладніший проміжок часу в житті дитячого колективу і педагога-організатора. Від того, як ви організуєте роботу в цей період, залежить майбутнє дитячого колективу. Цей період можна назвати етапом мотивації та створення атмосфери взаємодії, взаєморозуміння, очікування кожного зокрема і дитячого колективу в цілому. Це період виявлення особистої ролі педагога-організатора і громадської позиції дитини в колективі. Організаційний період завершується святом урочистого відкриття табірної зміни.

   Після організаційного періоду табірної зміни наступає основний період, який є етапом повної адаптації дітей до нових умов життя, залучення їх до активного життя, відпочинку та оздоровлення дітей.

   Мета педагога-організатора в основний період – створити єдиний, дружний колектив, перетворити колектив загону на інструмент формування позитивних якостей особистості дитини.

Завдання основного періоду:
- створення умов для розважальної, пізнавальної, оздоровчої діяльності, спілкування дітей;
- виховання свідомого ставлення до зміцнення свого здоров’я через усвідомлення необхідності систематичних занять спортом, бігом, оздоровчими процедурами, дотримання режимних моментів;

- розвиток колективу повинен сприяти розвитку особистості кожної дитини;
- розвиток організаційних знаннь, вміннь і навичок через систему громадських доручень, колективних творчих завдань;
- збільшення обсягу й інтенсивності загальних справ, розвиток дітей і підлітків на основі колективної творчої діяльності.

   У цей період зміни процес розвитку дитячого колективу потребує постійного ускладнення і взаємозв’язку різних видів діяльності; відбираються такі об’єкти діяльності дітей, які відповідають їх захопленням та інтересам. КТС цього періоду повинні стимулювати прагнення дітей і підлітків до загального успіху дитячого колективу.

   Останнім періодом табірної зміни є підсумковий, тобто період наслідків педагогічної діяльності педагогів-організаторів, вихователів та дитячих колективів. Характерною ознакою цього періоду є формування почуття «ми», створення іміджу творчості, неповторності, унікальності кожного дитячого колективу, кожного педагога-організатора.

Завданнями підсумкового періоду є:
1. Проведення підсумків роботи загону, виявлення причин невдач.
2. Надати кожному вихованцю можливість пізнати себе, свої можливості через навички, набуті в дитячому оздоровчому таборі
3. Допомогти осмислити і захопити дітей перспективою самовиховання та самоосмислення.
4. Проаналізувати досягнутий рівень розвитку колективу, дати оцінку діяльності органів дитячого самоврядування.
5. Підготовити дітей до від’їзду.

   В основі цього періоду лежать традиції гуманного, доброзичливого ставлення дітей один до одного, до педагогів-організаторів, вихователів, в цілому до людей.

   Для кожного працівника табору, для кожної дитини табірна зміна повинна стати сходинкою до творчого зростання.

   Останні дні перед від’їздом не менш складні і відповідальні: прощання з табором, з друзями, деякі відхилення від режиму, порядку і дисципліни, очікування зустрічі з рідними, з друзями – все це створює відповідний настрій дитини, викликає активні емоції, дії. Саме тому в цей період педагог-організатор, вихователь повинен приділити більше уваги психологічному настрою дитини, її почуттям, стану здоров’я. Вечірні чергування, обходи, можливі навіть з медичними працівниками, з оглядом і опитуванням підлітків. Цей період вимагає найбільш індивідуального підходу до вирішення питань. Найбільш поширеною формою індивідуальної роботи з дітьми є індивідуальні бесіди, де б кожна дитина розкрила свою душу і отримала задоволення від прожитих днів в оздоровчому таборі.

   Підсумком роботи за табірну зміну має стати маленька, задушевна, прощальна ватра загону, форму і зміст її проведення повинен продумати кожен педагог-організатор, зокрема, враховуючи особисті інтереси дітей, накопичення і використання знань, умінь і навичок протягом табірної зміни.

Використана література

Бартків О., Дурманенко Є., Грановський В. Соціально-педагогічна діяльність в дитячих оздоровчих таборах (навчально-методичне видання). – Луцьк, 2008. - 156 с.
Бартків О., Дурманенко Є., Грановський В. Діяльність соціального педагога в дитячому оздоровчому таборі (навчально-методичний посібник). – Луцьк, 2009. - 168 с.
Волкова Н.П. Педагогіка: Навчальний посібник. Вид. 2-ге, перероб., доп. – К.: Академвидав, 2007. – 616 с.
Дитячий табір як установа //Завуч. – 2006. - № 12. – С. 7-14.
Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка: Підручник. – К.: Знання, 2007. – 447 с.
Літо барвінкове. Навчально-методичний посібник щодо організації дозвілля у дитячих оздоровчих таборах / Упорядник В.В.Андрусів. – Луцьк: Волинська книга, 2008. - 332 с.
Мойсеюк Н.Є. Педагогіка: Навчальний посібник. 2-е вид. – К.: Граніна, 1999. – 350 с.
Фібула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник. Вид. 2-ге, випр., доп. – К.: Академвидав, 2007. – 560 с.
Хомярчук А. Водограй світязьких забав. Методичний збірник на допомогу організаторам дозвілля. - Луцьк, 2006. - 59 с.